Айя-Софія відома своїм величним куполом, візантійськими мозаїками та монументальною ісламською каліграфією. Однак деякі з найцікавіших історичних деталей значно менші. На її мармурових стінах, колонах і галереях написи та багатовікові графіті свідчать про людей, які проходили крізь цю дивовижну споруду.
Написи в Айя-Софії відображають її тривалу історію як візантійського собору, османської мечеті, музею та чинної мечеті сьогодні. Серед них є грецькі й кириличні написи, скандинавські руни, пов’язані з добою вікінгів, релігійні написи та великі османські каліграфічні медальйони. Разом ці деталі розкривають історії, які легко не помітити, милуючись архітектурою споруди.
Які типи написів можна знайти в Айя-Софії?
В Айя-Софії є написи та історичні позначки різних періодів, створені з різною метою. Одні були офіційними релігійними або декоративними творами, тоді як інші — особистими посланнями, видряпаними відвідувачами на мармурі.
Основні типи:
Візантійські написи
Грецькі релігійні тексти, офіційні написи та письмена, пов’язані з християнською історією будівлі.
Вікінгські рунічні написи
Скандинавські руни, вирізьблені на мармурових поверхнях, зокрема знаменитий напис, пов’язаний із Halfdan.
Ісламська каліграфія
Монументальні арабські написи, зокрема великі круглі панно, створені Kazasker Mustafa Izzet Efendi.
Історичні графіті
Імена, молитви, ескізи та інші неформальні позначки, залишені людьми протягом кількох століть.
Ці написи вивчають за допомогою епіграфіки — дослідження історичних текстів, написаних або вирізьблених на довговічних поверхнях. На відміну від рукописів, написи часто залишаються на будівлях, де їх було створено, надаючи цінні свідчення про історичне оточення.
Рунічні написи вікінгів у соборі Святої Софії
Серед найнеординарніших знахідок у соборі Святої Софії — рунічні написи вікінгів. Ці позначки було вирізьблено на мармурі в середньовіччі, коли Константинополь підтримував політичні, військові й торговельні зв’язки з Північною Європою.
Написи особливо цікаві, адже вони свідчать про присутність скандинавів у візантійській столиці та про те, що вони залишили сліди власної мови й писемних традицій.
Ким були вікінги в Константинополі?
У візантійський період Константинополь приваблював купців, мандрівників, воїнів і релігійних паломників із багатьох країв.
Скандинавські воїни були серед іноземців, які служили Візантійській імперії. Дехто з них став членом варязької гвардії — елітного військового формування, що охороняло візантійського імператора.
Скандинави знали Константинополь під назвою Miklagarðr, яку часто перекладають як «Велике місто». Його багатства, військові можливості та розташування між Європою й Азією робили його важливим місцем призначення.
Рунічні написи в Hagia Sophia зазвичай пов’язують із присутністю там скандинавів. Однак ототожнення автора певного напису з членом Варязької гвардії зазвичай є історичною інтерпретацією, а не підтвердженою особистою біографією.
Знаменитий напис Гальфдана в Hagia Sophia
Найвідоміший приклад графіті вікінгів у Hagia Sophia пов’язаний зі скандинавським ім’ям Halfdan, яке також пишуть як Halvdan.
Напис виявили на мармуровій балюстраді верхньої галереї та опублікували в науковому дослідженні 1970 року. Збережені символи інтерпретують як частину імені Halfdan.
У популярних переказах його часто описують як середньовічний відповідник того, як хтось написав своє ім’я на стіні. У деяких переказах його гаданий напис перекладають як «Гальфдан був тут».
Історична примітка: «Гальфдан був тут» — це спрощене тлумачення, а не повний переклад напису, що зберігся. Значна частина оригінального тексту стерлася, і лише частину імені можна прочитати з упевненістю.
Напис залишається важливим, оскільки є матеріальним свідченням скандинавського письма в одній із найважливіших релігійних споруд Константинополя.
Чи є в соборі Святої Софії інші рунічні написи?
Так. Напис Гальфдана — найвідоміший, але дослідники виявили в соборі Святої Софії й інші скандинавські рунічні знаки.
Про другий напис повідомили у XX столітті; його пов’язують з ім’ям Арні. Науковці також досліджували інший рунічний текст, виявлений на мармуровому підвіконні в північній галереї.
Цей напис, досліджений пізніше, прочитали як такий, що називає чоловіка на ім’я Arinbárðr, після чого йде твердження, що він вирізьбив руни. Дослідники припускають, що напис датується Середньовіччям, імовірно кінцем XI або початком XII століття.
На відміну від сильно пошкодженого напису Halfdan, текст Arinbárðr зберіг більше первісного змісту, хоча прочитання окремих символів залишається непевним.
Ці приклади свідчать, що рунічні написи в Hagia Sophia не обов’язково були поодиноким явищем. Кілька скандинавів могли залишити свої імена або короткі повідомлення в різних частинах будівлі.
Історичні графіті в Hagia Sophia
Неформальні написи на стінах будівлі не обмежуються скандинавськими рунами. Графіті Hagia Sophia містять імена, молитви, малюнки й короткі повідомлення, залишені людьми, які відвідували будівлю в різні історичні періоди.
Багато з цих написів було видряпано на мармурових колонах, парапетах і поверхнях стін. Їхніми авторами могли бути віряни, паломники, мандрівники або люди, пов’язані зі столицею Візантійської імперії.
На відміну від офіційних написів, історичні графіті часто розповідають про звичайних людей, а не про імператорів, релігійних діячів чи заможних покровителів.
Грецькі та візантійські графіті
Грецькі написи становлять важливу частину графіті, що збереглися в Айя-Софії.
Деякі містять особисті імена, релігійні вислови або короткі прохання про божественну допомогу. Інші важко розтлумачити, оскільки вони пошкоджені, частково стерті або написані у формах, незвичних для сучасних читачів.
Для істориків навіть коротке ім’я може бути інформативним. Форма літер, особливості правопису та релігійні формули можуть допомогти дослідникам визначити час створення напису й установити традиції, до яких належав його автор.
Ці позначки надають особистого виміру візантійській історії Святої Софії, доповнюючи офіційніші мозаїки й архітектурні оздоби.
Кириличні написи та середньовічні паломники
Дослідники також задокументували численні кириличні графіті усередині Святої Софії.
Ці написи пов’язані з історичними взаєминами між Константинополем і християнським світом, що розмовляв слов’янськими мовами. Деякі з них могли залишити паломники, які вирушали до візантійської столиці з релігійною метою.
Тексти містять особисті імена, молитовні послання та прохання про допомогу чи прощення. Деякі написи можна приблизно датувати, дослідивши їхню мову та форми літер.
Їхня присутність свідчить про значення Святої Софії далеко за межами Візантійської імперії. Собор приваблював людей із віддалених країв, які вважали Константинополь важливим релігійним і культурним центром.
Малюнки кораблів та інші історичні позначки
Не всі графіті в Hagia Sophia складаються з написаних слів. Дослідники також виявили малюнки, зокрема зображення кораблів, вирізьблені на мармурових поверхнях.
Деякі графіті із зображеннями кораблів вивчали у зв’язку зі скандинавськими морськими традиціями. Ці малюнки особливо цікаві, оскільки кораблі відігравали важливу роль у подорожах, торгівлі, військовій діяльності та комунікації в середньовічному світі.
До інших історичних позначок належать фігури, символи та геометричні візерунки. Їхнє значення не завжди зрозуміле, а для їх тлумачення потрібне ретельне порівняння з подібними зразками з інших історичних пам’яток.
Разом ці малюнки є ще одним свідченням про людей, які відвідували Hagia Sophia, та теми, які вони обирали для зображення.
Візантійські написи в Hagia Sophia
Поряд із неофіційними графіті Айя-Софія зберігає свідчення офіційних візантійських написів, пов’язаних із релігійною владою, імперською історією та інституційною роллю споруди.
Грецька була основною мовою Візантійської імперії, а написи широко використовувалися для передавання релігійних послань, ушанування пам’яті людей і фіксування важливих рішень.
Грецькі релігійні написи
Релігійні написи у візантійських церквах зазвичай містили біблійні цитати, звернення до Бога та інші вирази християнської віри.
В Айя-Софії грецькі тексти є частиною ширшого історичного й мистецького контексту споруди. Вони демонструють важливість писемного слова поряд із мозаїками, архітектурним оздобленням і релігійними обрядами.
Ці написи слід відрізняти від неофіційних графіті. Хоча і ті, й інші можна досліджувати за допомогою епіграфіки, офіційні релігійні тексти зазвичай створювалися як свідомі елементи оздоблення споруди або її інституційної ідентичності.
Соборний едикт 1166 року
Одним із особливо важливих прикладів, пов’язаних із візантійською історією Святої Софії, є Соборний едикт 1166 року.
Едикт зафіксував богословське рішення, ухвалене за правління візантійського імператора Мануїла I Комніна. Його текст було представлено у вигляді великих грецьких написів, пов’язаних із собором Святої Софії.
Цей напис має важливе значення, оскільки свідчить про те, що будівля була не лише місцем богослужінь, а й центром церковної влади.
Він демонструє, що письмові тексти могли доносити офіційні релігійні рішення до людей, які входили до однієї з найважливіших установ Візантійської імперії.
Ісламська каліграфія в соборі Святої Софії
Монументальна ісламська каліграфія в соборі Святої Софії знаменує ще один важливий етап в історії цієї будівлі.
Після завоювання Константинополя османами у 1453 році собор Святої Софії перетворили на мечеть. Упродовж наступних століть було додано елементи ісламської архітектури й декору, сформувавши багатошаровий інтер’єр, який можна побачити сьогодні.
Серед найвиразніших доповнень — великі круглі каліграфічні панно, підвішені в головному внутрішньому просторі собору.
Вісім великих каліграфічних круглих медальйонів
У соборі Святої Софії є вісім монументальних круглих панно з арабською каліграфією.
На цих медальйонах зображені імена:
- Аллах
- Пророк Мухаммед
- Абу Бакр
- Умар
- Усман
- Алі
- Хасан
- Хусейн
Написи виконані у вигляді великих круглих композицій, що й досі помітно вирізняються у просторому архітектурному середовищі собору Святої Софії.
Їхній монументальний масштаб відрізняє їх від невеликих особистих написів на мармурових поверхнях. Якщо середньовічні графіті зберігають окремі сліди минулого, то медальйони навмисно створили як видатні твори релігійного мистецтва.
Ким був Казаскер Мустафа Іззет Ефенді?
Знамениті каліграфічні медальйони пов’язані з Казаскером Мустафою Іззетом Ефенді, видатним османським каліграфом XIX століття.
Він також був відомий своєю діяльністю в галузі музики та релігійної науки. Його мистецька творчість набула особливого значення за правління султана Абдул-Меджида.
Монументальні панно створили в межах реставрації Айя-Софії в XIX столітті, яку проводили під наглядом братів Фоссаті між 1847 і 1849 роками.
Медальйони є одним із найвідоміших зразків великомасштабної османської каліграфії. Їхній розмір, композицію та розташування задумали так, щоб вони гармоніювали з величезним інтер’єром будівлі.
Каліграфія всередині головного купола Hagia Sophia
Ще один важливий зразок османської каліграфії можна побачити всередині центрального купола Hagia Sophia.
Під час реставрації в XIX столітті Казаскер Мустафа Іззет-ефенді створив монументальний напис на основі уривка з Корану, а саме аята про світло із сури «Ан-Нур».
Напис є частиною оздоблення центрального купола й формує візуальний образ будівлі як мечеті.
Разом із великими круглими каліграфічними медальйонами він ілюструє важливість письмового вираження релігійних ідей в османському архітектурному оздобленні.
У чому різниця між написами та графіті в Hagia Sophia?
Хоча ці терміни іноді вживають як взаємозамінні, написи і графіті не обов’язково позначають один і той самий тип історичних позначок.
| Особливість |
Офіційні написи |
Історичні графіті |
| Мета |
Релігійна, меморіальна або офіційна комунікація |
Особисті повідомлення, молитви, імена або малюнки |
| Типові автори |
Каліграфи, ремісники та художники, найняті на замовлення |
Мандрівники, паломники, віряни або інші люди |
| Вигляд |
Продумані композиції та декоративне оформлення |
Часто невеликі, нерегулярні або видряпані на поверхнях |
| Приклади |
Офіційні візантійські тексти та османська каліграфія |
Руни вікінгів, кириличні імена та зображення кораблів |
| Історична цінність |
Фіксують інституційні та мистецькі традиції |
Надають свідчення про досвід окремих людей |
Обидві категорії цінні для розуміння історії Hagia Sophia. Офіційні написи пояснюють, як релігійна та політична влада представляла будівлю, тоді як графіті свідчать про людей, які в ній побували.
Де в Hagia Sophia можна побачити історичні написи?
Багато задокументованих написів-графіті в Hagia Sophia пов’язані з її мармуровими галереями, колонами, підвіконнями та парапетами.
Верхня галерея має особливе значення, адже дослідники зафіксували в цій частині будівлі кілька скандинавських рунічних написів та інші середньовічні позначки.
Водночас монументальні османські каліграфічні панно можна розглядати з різних точок інтер’єру завдяки їхнім значним розмірам.
Інформація для відвідувачів: Не всі історичні написи можна побачити або оглянути зблизька. Деякі позначки дуже дрібні, сильно стерті, розташовані за захисними огорожами або поза визначеним маршрутом огляду.
Наразі туристичний вхід охоплює переважно верхню галерею, а молитовний зал на першому поверсі призначений для богослужінь. Реставраційні роботи та організація відвідувань також можуть впливати на те, які деталі можна побачити.
Перед відвідуванням перевірте актуальну інформацію для відвідувачів та умови придбання квитків на сайті Hagia Sophia Tickets.
Чому написи в Hagia Sophia мають історичне значення?
Написи та графіті в Hagia Sophia свідчать про зв’язки між культурами, які інакше було б важко виявити лише за архітектурою.
Скандинавське ім’я, видряпане на мармурі, грецький релігійний текст, молитва кирилицею та османська каліграфічна панель належать до різних історичних традицій. Проте всі вони пов’язані однією будівлею.
Їхнє значення можна розглянути в трьох основних аспектах:
- Свідчення міжнародних зв’язківВікінгські написи та написи кирилицею відображають контакти між Константинополем і громадами Північної та Східної Європи.
- Свідчення релігійної історіїВізантійські грецькі тексти й османська арабська каліграфія відображають зміну релігійних функцій собору Святої Софії.
- Свідчення повсякденного життяОсобисті імена, молитви й малюнки розповідають про людей, які не обов’язково згадувалися в офіційних історичних джерелах.
Ці деталі показують, чому вивчення собору Святої Софії охоплює більше, ніж огляд його найвідоміших пам’яток і оздоблення. Невеликі написи зберігають важливі свідчення про пересування людей, релігійну відданість і культурний обмін.
Чи можуть відвідувачі й досі побачити графіті вікінгів у соборі Святої Софії?
Знаменитий напис Гальфдана пов’язують із мармуровою балюстрадою верхньої галереї собору Святої Софії. Однак напис ледь помітний, і його може бути важко розпізнати, якщо заздалегідь не знати, який вигляд він має.
Інші написи можуть бути менш доступними, а деякі розташовані в місцях, що не входять до стандартного маршруту для відвідувачів.
Мандрівникам, яких цікавлять історичні графіті, може стати в пригоді перегляд фотографій і наукових описів до відвідування. Завдяки цим матеріалам легше зрозуміти написи, не шукаючи їх на кожній мармуровій поверхні.
Нагадування про збереження пам’ятки: Відвідувачам ніколи не слід торкатися історичних написів, обводити їх, терти чи залишати на них позначки. Навіть незначний контакт може призвести до пошкодження крихких поверхонь.
Історична спадщина написів Святої Софії
Написи у Святій Софії розкривають аспекти її історії, які не одразу помітні з її архітектури. Від середньовічних скандинавських рун і візантійських молитов до монументальної османської каліграфії — кожен тип письма відображає особливий зв’язок між людьми та будівлею.
Знаменитий напис Гальфдана — лише частина цієї історії. Грецькі та кириличні графіті, вирізьблені зображення кораблів, офіційні візантійські тексти й ісламські каліграфічні панно разом роблять Святу Софію важливим місцем для вивчення історичного письма та культурного обміну.
Для відвідувачів, яких цікавлять менш відомі деталі будівлі, ці написи дають змогу по-новому поглянути на багатовікову історію, що зберігається в Соборі Святої Софії.